Интервью

Артур Лупашко

Компетентність не купиш або як загартовувався ... готельєр

1364 9 минут, 15 июля 2018

Ми розмовляємо з Артуром на затишній терасі ресторану. Він згадує, що часто зустрічається в подібних місцях з людьми, яких компанія планує найняти на керівні посади: керуючим готелем або адміністратором ресторану. Те, як потенційний співробітник спілкується з лінійним персоналом, є показником його манери управління колективом. Якщо він грубий з офіціантом, який затримав замовлення або нагрубив прибиральниці, то в нього немає головного — «гена гостинності». Отже він буде переносити на свою команду таке ж негативне ставлення. Чи треба говорити, що подібного співробітника не візьмуть в компанію, яким би вражаючим не був його попередній досвід.

— Артуре, якщо погуглити тебе або компанію, система видає професіоналів сфери готельно-ресторанного бізнесу — серйозних людей у стильних офісах, сучасних готелях. Але знаючі люди підказали, що ти колись входив у бізнес, продаючи ялинки.

— Це правда. Я так і познайомився з людиною, яка пізніше стала виконавчим директором у моїй компанії.

Це було на другому курсі університету. Я зрозумів, що продавати сосни дуже вигідно. Перший сезон був настільки прибутковим, що я разом зі своїм товаришем на наступний рік викупив величезну фуру з хвойними деревами. Мій друг особисто їздив і вибирав їх. На зворотньому шляху їх наздогнали рясні снігопади та аномальні морози. До Одеси ялинки доїхали у жалюгідному стані.

Ялинки для кладовища

Ми зрозуміли, що ніколи не продамо їх поодинці. Тоді я прийняв рішення реалізувати їх оптом. Розмістив оголошення в соціальній мережі. Воно широко розійшлося по групах, отримало близько тисячі поширень. Одним з тих, хто відгукнувся був Андрій Маренчук. Він сказав, що у нього є знайомий дільничний і з його дозволу можна буде продавати ялинки разом з другом. З цими ялинками було пов'язано багато веселих історій. Наприклад, одна жінка-покупець дуже довго вибирала сосни, одну страшнішу за іншу. Ми не могли зрозуміти, як взагалі можна придивлятися до тих деревець, поки вона не запитала у сина: «Як думаєш, така підійде на кладовище, ворон відлякувати?».

Якщо абстрагуватися і подивитися на цю ситуацію з точки зору бізнесу, то в той перший сезон, нам потрібно було зрозуміти, що за мегауспішним періодом неминуче настане криза. Це закономірно. Якщо в якійсь області намітився прорив, то більшість підприємців відправляються саме в цьому напрямку і породять космічне перенасичення ринку.

Повертаючись до ялинок, можу сказати, що тими довгими зимовими вечорами я вперше зіткнувся з питаннями бізнесу, маркетингу та тонкощами менеджменту. Ніде правди діти, це і більшість інших моїх починань були невдалими в фінансовому сенсі. Але принесли цінний досвід.

— Ти займався різними видами бізнесу. Зі сферою гостинності у тебе найтриваліші відносини. Чому?

— Тому що це було кохання з першого погляду. Коли людина зустрічає свою другу половину, їй важко пояснити, як це сталося: чому саме так і в чому її суттєва відмінність від інших. Так сталося і зі мною. Спочатку було складно привести об'єктивні аргументи, оцінити ризики, передбачити ринкові коливання.

Чотири роки тому я просто погодився допомогти налагодити роботу на базі відпочинку «Дача». Тоді я не розумів концепцію керуючої компанії і скільки з цього можна заробити. Але я займався маркетингом, наймав людей, керував ними. Завантаживши базу «Дача», налагодивши робочі і бізнес-процеси, я запитав себе: «Чому б не завантажити і сусідні бази?».

Не Цукербергом єдиним ...

— Коли ти починав, тобі було 24 роки. Багато співробітників в твоєму офісі молодші. Це не викликає недовіру у власників бізнесу або потенційних інвесторів?

— Одне з найпоширеніших питань, яке ставлять мені і моїм співробітникам: «Як такі молоді люди, встигли отримати настільки вражаючі кейси?!». Я відповідаю, що молоді таланти існували у всі часи. Завжди були ті, хто міг в 23 роки зробити науковий або літературний прорив. Наводжу приклад Шолохова, що написав в 23 роки роман-епопею «Тихий Дон», за який згодом отримав Нобелівську премію. Або Цукерберга — наймолодшого доларового мільярдера.

Моє завдання — зібрати таких людей навколо себе. Я сам нічого не винаходжу, але намагаюся надихнути людей на приголомшливі результати: високе завантаження, якісний сервіс. Багато готелів, в яких працюють експерти з багатющим досвідом, не можуть досягти наших показників.

— Якими якостями повинен володіти співробітник, щоб потрапити в компанію?

— Я завжди цінував особисті якості людини вище регалій, освіти і досвіду роботи. Досі кажу керівникові нашого HR-відділу, що саме їх необхідно ставити на чільне місце. Якщо у потенційного співробітника є потрібні для цієї посади або бізнесу якості і бажання працювати і вчитися, то він стане компетентним в найкоротші терміни.

Пам'ятайте про теорію, що потрібно відпрацювати 10 000 годин, щоб стати компетентним у тій чи іншій області. Це стосується якоїсь однієї конкретної задачі. Через 10 000 годин можна виконувати її автоматично.

Але ж людина здатна думати, аналізувати, порівнювати, вчитися з двох років! І якщо з юного віку вона «включається», то в зрілості вже має в своєму розпорядженні феноменальну компетентність.

Я сьогодні не дивуюся, коли двадцятирічні люди керують великим успішним бізнесом або досягають успіхів у творчих або інших професіях. Люди, які думають, — витрачають ці 10 000 годин, необхідних для освоєння спеціалізації, набагато раніше, ніж інші. Тому особисті якості людини для мене найголовніше.

Ну, а дівчата?

— У коментарях в соцмережах часто пишуть, що у вас працюють гарні молоді дівчата. З одного боку приходити в офіс — одне задоволення, а з іншого — це може викликати питання про компетентність фахівців.

— Поруч з нашим 4* готелем Wall Street знаходиться інший готель схожого рівня, який ніяк не може досягти нашого результату завантаження і якості сервісу. Управляє готелем Wall Street Ксенія Дронга — тендітна на вигляд дівчина, трохи більше двадцяти років. Рейтинг готелю на букінгу становить 9,5. Також там більше тисячі відгуків, цілорічне завантаження і мінімум плинності кадрів.

Нашому керівнику відділу бронювання, Валерії Рожко — 23 роки. Вона пройшла шлях від дівчинки на телефоні у високий сезон до автора книги продажу та керівництва відділом, який забезпечує компанії багатомільйонний прибуток.

Не буду приховувати, були випадки, коли власники висловлювали сумніви, що молоденька симпатична дівчина може успішно очолювати відділ з десятків співробітників або керувати готелем. Я відповідаю, що багато моїх співробітниць можуть кого завгодно переконати на переговорах і продати вам те, що ви і не збиралися купувати.

"Привіт, друже!"

— Які помилки тебе загартували?

— На одному з курортних об'єктів під нашим кураторством, керуюча, яка не була нашим співробітником, так побудувала роботу, що в один з днів весь персонал відмовився працювати і покинув робочі місця. Дізнавшись про це, власник сказав, що якщо вранці гостям не будуть подані сніданки, він, м'яко кажучи, розірве з нами будь-яку співпрацю. За ніч ми зібрали персонал з інших наших об'єктів. До того об’єкту тоді приїхали шеф-кухар з 4* готелю, офіціанти з курортного парк-готелю, адміністратор з міського готелю, посудомийниця з сусідньої бази. В результаті подача сніданків була більш якісна, ніж це було до нашого втручання. Звичайно, це відзначили і гості. Після цього випадку, ми не боїмося ніяких «Щоб до ранку були подані сніданки!».

Крім того, в подібних кризових ситуаціях, до з'ясування обставин я завжди беру відповідальність на себе. Саме тому з усіма власниками я перебуваю у дружніх відносинах. А власник об'єкта, на якому стався форс-мажор з персоналом, досі телефонує мені зі словами: «Привіт, друже».

— А пам'ятаєш найпершу зустріч з власником, який виказав ініціативу?

— Так, це був шанований чоловік, компанія якого представлена ​​в десяти країнах світу. Він купив будівлю і попросив проконсультувати його, як краще використовувати її.

Я розробив бізнес-план і навіть прорахував альтернативні варіанти: скільки він отримає прибутку, якщо там буде житловий будинок, офісний центр або готель. Доводив, що готель рентабельніший. Ще я зробив прорахунки за різними рівнями зірковості: 3 * або 4*. Я розумів, що це плацдарм для подальшого розвитку. Потім ми консультували і проектували це об’єкт. Внесли вагомий внесок в проект і шикарно запустили готель.

— Мені тут доповіли, що ти працюєш і на вихідних.

— Дезінформували. Я просто відпочиваю так, що деякі називають це роботою.

На вихідних зазвичай їжджу на наші курортні об'єкти: спілкуюся з працівниками на місцях, обмінююся новою інформацією, жартами. Потім розповідаю про побачене друзям. Ви не повірите, але я повертаюся з таких поїздок повним енергії, ідей та планів. Мабуть, тому з недавніх пір зі мною в поїздки напрошуються наш виконавчий директор Андрій Маренчук і куратор одного з об'єктів Петро Стоянов.

— Якщо через п'ять років знову побачимося на інтерв'ю, про що розкажеш?

— Упевнений, тоді офіси і готелі компанії будуть розташовані у п'яти різних країнах. Ми вже посилено над цим працюємо. Тому будемо говорити про те, як продуктивно запускаємо об'єкти в інтернаціональному векторі і про перспективи інвестицій в готельний бізнес за кордоном.

— Ловлю на слові. До зустрічі.

Розмовляла Христина Вієр

Свяжитесь с нами!