З 30 листопада по 2 грудня 2018 року в Києві відбудеться низка масштабних заходів у сфері гостинності: Національна ресторанна премія СОЛЬ, Другий міжнародний Форум ресторанного франчайзингу FRANCHITHINK International Restaurant Forum і Міжнародний саміт шеф-кухарів і рестораторів Creative Chefs Summit.

Днями генеральний директор керуючої компанії Ribas Hotels Group Артур Лупашко уклав контракт на участь у цих профільних івентах з президентом Клубу готельєрів і рестораторів Hoteliero і засновником Національної ресторанної премії СОЛЬ Андрієм Скіп’яном.

Після завершення ділової зустрічі Андрій погодився на невелике інтерв’ю для нашого блогу.

— Андрію, Hoteliero наступного року святкуватиме своє десятиріччя. Розкажіть, як, на ваш погляд, змінилася сфера гостинності за роки його існування?

— Часто буваю на навчальних тренінгах у столиці. Головна проблема, з якою стикаюсь - інструменти, отримані від київських фахівців, часто-густо не відповідають реаліям нашого регіону. Затока, Коблеве, Грибівка, Вилкове та інші курортні зони є унікальними за своєю природою і, що важливіше, — за природою туристів, які з року в рік туди приїжджають. Саме тому власники баз відпочинку, невеликих прибережних готелів потребують інформації та інструментів, які можна застосувати на цій багатій, але специфічній території.

— Ви кажете про те, що місія Клубу готельєрів і рестораторів - перетворити Україну на одну з найбільш гостинних країн Європи до 2022 року. Чому взяли саме цей період?

— 2012-го року ми створили форсайт — програму, в якій прописали технологію управління і проектування майбутнього. Це була спільна робота з платформою “ВікіСітіНоміка”, до якої входять науковці у різних областях, що вони на стику знань здійснюють очікувані і достатньо дивні відкриття в тій чи іншій сфері. Цю технологію розроблено ще у Сполучених Штатах після Другої світової війни. Країна хотіла проектувати своє майбутнє і впливати на весь світ у воєнному, економічному та інших планах. Ці технології застосовуються зараз для різних галузей економіки країн, що розвиваються.

Hoteliero замовив таку програму для індустрії гостинності. Готельєри, ресторатори та аналітики створили великий документ — “Індустрія гостинності 2022: найбільш гостинна країна Європи”. В ній торкнулися основних галузей життя людей: соціальної поведінки, економіки, політики, охорони здоров’я, тривалості життя людей, природи прийняття ними рішень. Передбачили, які тренди з’являться найближчими роками, в якій з областей ризики для країни та індустрії є найбільш вірогідними.

— Яким є найбільш неймовірний прогноз, що зазначений у документі?

— Не повірите, але серед можливих так званих “чорних лебедів” бізнесу прописали навіть винахід телепорту. Адже частки давно і дуже активно пересуваються і прискорюються у просторі в адронному колайдері. Визнаю, що деякі пункти в документі межують з фантастикою, але це не таке й віддалене майбутнє. І те, що іще п’ять років тому ми вважали чимось недосяжним, зараз є цілком звичайною справою.

— А які зрушення очікують сферу гостинності?

— Туризм, з точку зору гостинності, може стати стратегічною галуззю України. Інвестиції в її розвиток і промо країни за її межами відносно швидко окупаються і мають мультиплікативний економічний ефект. В підсумку можна очікувати покращення добробуту України у мікро- та макроформатах.

Але перед тим, як випустити промо за межі держави, потрібно розміщувати ролики всередині неї. Щоб працювати в областях вважалось справою стабільною і престижною. Тоді ідею “України гостинної” поділятимуть й українці.

— А механізми реалізації цих ініціатив також прописані у форсайті?

— Так. Шляхом об’єднання державних і приватних зусиль плануємо створити програму розвитку туризму з державною підтримку в тому числі. Особисті приклади, майстер-класи рестораторів, готельєрів, замальовки-історії екскурсоводів, портьє, стюардес з яскравим посилом - працювати в індустрії гостинності престижно і цікаво. Створимо багато концептуальних приводів для приїзду в Україну і згенеруємо інфоприводи — присудження премій, проведення конкурсів, рейтингів, актуалізація конструктивних діалогів.

Будемо активно розвивати культ подорожей всередині країни, створювати і культивувати великі і маленькі “магніти” для мандрівників.

Наприклад, проект має три цільові аудиторії: жителі, підприємці, влада. Жителям важливо пишатися своєю малою батьківщиною: потрібні причини, щоб залишитися або повернутися, потрібна стабільна робота. Підприємцям треба будувати “бізнес надовго”. Від влади чекатимемо на професійно розроблені і легітимізовані програми регіонального і національного розвитку, промо, виділення фінансування.

Наприклад, у невеликому місті муніципальна влада може облаштувати залізничний вокзал, облагородити платформи, розмістити дороговкази трьома мовами, організувати безкоштовне навчання підприємців і жителів основам гостинності. Жителі субсидіюються для приведення до ладу фасадів приватних будинків.

Для цього ми створили готельну і ресторанну премії, барний фестиваль BAROMETER. У поточному сезоні відбудеться нова подія BlackFest, присвячена індустрії кави.

Також пишаємось проектом ресторанного франчайзингу. Цього року додаємо туди готельну частину. У ресторанах - це франшиза, а в готелях - управління.
Власне, на цю тему й успішно поспілкувалися з Артуром Лупашко.

— Присудження премій зазвичай викликає здорову конкуренцію у ресторанному бізнесі. Як вважаєте, СОЛЬ робить свій внесок у розвиток ресторанної справи в Україні?

— Створюючи СОЛЬ, я мав дві цілі. Перша — окреслити елемент, який можна показувати за кордоном, аргументуючи, що ці об’єкти мають відзнаки, беруть участь у профільних конкурсах, отримують нагороди. Для цього у нас є ресторанний гід англійською мовою.

Друга — це публічне визнання колективу, власника, керуючої команди. Це визнання професіоналізму, яке неможливо купити за гроші, і міцна мотивація для розвитку.

— Керуюча компанія - це відносно новий напрям для України.

— Згоден з тим, що багато бізнесменів погано уявляють, що таке керуюча компанія. У зв’язку з цим потрібно донести, яким є функціонал її роботи, межі відповідальності. гарантії, показати, скільки успішно впроваджених проектів і т.ін. Робити це слід доступною мовою, уникаючи складної термінології і сухої звітності.

Зазначу, що ваша компанія вже відома. Знаю, що ви проводили навчальні заходи у Затоці і Коблевому і минулого року в Буковелі. Стежу за вашими сторінками у Facebook і відзначаю розумну PR-стратегію.