Іван Ліптуга має багато складних і гучних регалій: президент Національної туристичної організації, радник першого віце-прем’єр-міністра — міністра економічного розвитку і торгівлі України з питань туризму і курортів. За громіздкими званнями бачимо захоплену людину, яка щиро віддана справі свого життя.
Ми поговорили з Іваном Леонідовичем про те, чим Україна може здивувати мандрівників, чому важливо об’єднатися всім регіонам і як наша країна може використати тренд екотуризму.
— В якому стані зараз перебуває сфера гостинності в Україні?
— Туризм і гостинність, які я, наприклад, не розділяю, в Україні, як і в усьому світі, розвиваються надактивно. При цьому наша країна переживає зараз складний етап становлення національної економіки в умовах зовнішньої геополітичної і внутрішньої нестабільності. Туризм і гостинність створюють передумови для зростання економіки, нових робочих місць, покращення інфраструктури, збереження екології і культурної спадщини. Це стосується великих міст і сільських територій.
Різноманітність видів туризму і супутніх послуг робить цей сектор універсальним для будь-яких напрямів незалежно від їх географічного розташування і наявності цінних природних ресурсів.
Головне, що змінилось за останні декілька років щодо туризму — це загальне розуміння значущості сектору у структурі економіки країни.
«Туризм — це не додаток до культури, спорта чи транспорта, як це було раніше. Це пріоритетна сфера економіки, яка потребує комплексного підходу на рівні всієї держави і кожного окремого регіону.»
— З якими країнами/курортами може конкурувати Україна в цілому та Одеська область зокрема?
— Україна повинна конкурувати з усіма країнами. Глобальний світ так влаштований, що конкурують усі з усіма. На сьогодні 98% іноземців, які в’їжджають в Україну, — це громадяни країн Європи, переважно Східної і Центральної. Це означає, що до нас практично не приїжджають з країн Азії, Америки, Близького Сходу, Австралії. Чому? Тому що мало знають про нас, як про країну для туризму і подорожей.
Природному різноманіттю України можуть позаздрити чимало країн, але цього не досить для того, щоб бути конкурентоспроможним у сучасному світі, в якому усі намагаються завоювати увагу і туристів, і інвесторів. Для досягнення очевидних результатів вкрай важливою є реальна консолідація всіх регіонів і бізнесу у розвитку стійкого туризму. Усі стейкхолдери мають лунати в унісон для того, щоб бути поміченими у світі.
— Чим ми можемо в хорошому сенсі слова здивувати досвідченого мандрівника?
Будь-якого найдосвідченішого мандрівника завжди можна здивувати. Україна залишається для зовнішнього світу незвіданою до кінця країною. І це незважаючи на своє центральне розташування у найбільш відвідуваному туристами регіоні — Європі. Іноземні туристи просто не знають, що у нас живуть такі гарні і гостинні люди, які готують смачну і різноманітну їжу, полюбляють співати, танцювати, проводять безліч різних фестивалів. І при цьому володіють неймовірними природними багатствами, які тільки-тільки починають раціонально використовувати. І ще все відносно недорого. На мій погляд, це дивно.
— Розкажіть, будь ласка, детальніше про концепцію гастрономічного туризму в Україні. В чому вона полягає?
— Нема ніякої особливої концепції. Гастрономічний туризм — один з багатьох видів туризму, які активно розвиваються в світі останніми роками. Усі відпочивальники їдять і п’ють. Але є особливі туристи, для яких це стає метою подорожі. Вони відвідують правильні ресторани, бари, їздять на ферми і винні виробництва, вивчають особливості приготування місцевих продуктів, беруть участь у тематичних фестивалях, конкурсах, майстер-класах з приготування їжі і напоїв. Наше завдання — виявити кращих представників гастроіндустрії України і презентувати національний продукт у вигляді мапи, по якій туроператори та індивідуальні туристи зможуть прокладати маршрути.
— Експерти відзначають бум внутрішнього туризму в Україні після 2014 року. Причини в цілому зрозумілі. Які наслідки цього процесу — як позитивні, так і негативні — ви можете назвати?
— Внутрішній туризм — це природній процес. Він тривав і раніше, просто на тлі спаду зовнішнього туризму став більш відчутним після 2014 року. Специфіка внутрішнього туризму в тому, що в цих туристів немає мовного і культурного бар’єру. Вони почуваються вдома, тому і гроші також витрачають, як вдома. Послугами туристичних компаній такі туристи майже не користуються. Частіше винаймають приватне житло, а не бронюють готелі, продукти також часто-густо везуть з собою або купують в магазині. Навантаження на дестинацію у високий сезон збільшується, а економічний ефект — низький. Для стійкого розвитку туризму потрібен баланс між внутрішніми та іноземними туристами, для комфортного перебування тих та інших, а також для помірного завантаження наявної інфраструктури. Звичайно, для економіки країни виїзний міжнародний туризм вигідніший, оскільки це приплив іноземної валюти.
— В яких регіонах і містах України ви полюбляєте відпочивати, і що саме там приваблює?
— В Україні всі регіони чудові. Протягом останніх трьох років роботи у Міністерстві я багато їздив по роботі і можу сказати, що в усіх областях можна знайти, чим зайнятися. Навіть у тих, які себе ніколи туристичними не вважали. Наприклад, у Дніпрі, Запоріжжі, Харкові або Кривому Розі.
— В яких готелях, апартаментах волієте зупинятися? Що для вас є важливим у готелі на відпочинку та у відрядженні?
— За службовим обов’язком зупиняюсь там, де дозволяють бюджетні обмеження. А взагалі віддаю перевагу новим готелям перед старими, сучасним дизайн-готелям — перед класичними. Обов’язковим вважаю швидкий інтернет і гарний сніданок. Для сімейного відпочинку важливою є інфраструктура і сервіс для дітей. Маємо чотирьох!
— Навколо багато розмов про інвестиції. Як справи з інвесткліматом у туристичній галузі?
— Це так, балачок багато. Країна номер один за інвестиціями в Україну — це Кіпр. Це свідчить про те, що інвестують здебільшого самі українці. Кількість готелів і ресторанів зростає. Значить, потік інвестицій триває. Для якісного ривку потрібна економічна стабільність і гарантії для іноземних інвесторів. Тоді почнуть з’являтися великі інфраструктурні проекти, зайдуть міжнародні ланцюжки готелів не тільки в столицю, але й в регіони. Поки що інвест-форумів багато, а реальних іноземних інвестицій не дуже. Немає поки що чіткого інвестиційного портрету туристичних дестинацій з чітко прописаними цілями, планами, умовами і гарантіями.
— Україна цьогоріч була широко представлена на туристичній виставці ITB Berlin. Якими є результати поїздки?
— Є декілька виставок на рік, які пропускати не можна. ITB Berlin — одна з них. В ній бере участь практично весь світ — 186 країн.
З 2011 року Україна представлена на ITB. Цього року у національному павільйоні були сім міст і 30 бізнесів. Це добре. Але бажано, щоб на національному стенді були представлені всі регіони країни і ключові національні компанії — МАУ, УЗ, готельні мережі, гастрономічні фішки і наші унікальні місця. Чорнобиль, наприклад, за рахунок іноземних виставок збільшив за три роки потік туристів до зони відчуження з 15 до 50 тисяч.
— У світі популярнішим стає свідомий та екотуризм. Які можливості і небезпеки криються у цих трендах?
— 2017 рік був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН «роком стійкого туризму» зі слоганом
«Подорожуй. Насолоджуйся. Поважай».
Стійкий туризм — це і є свідомий туризм, як з точки зору туристів, так і з точки зору дестинації, що приймає.В усьому має бути дотриманий баланс. Взагалі тренд екотуризму для України — подарунок долі. Екозон, національних парків і заповідників у нас тисячі кілометрів. Щоб ці території почали приносити дивіденди і реалізували потенціал, необхідно прийняти програму розвитку екотуризму. І дати можливість для інвестицій і виникнення на них мінімальної туристичної інфраструктури. Мають з’явитися інформаційні центри, екологічно безпечні кемпінги, котеджі або готелі. Потрібно прокладати туристичні стежки з так званою реконструкцією природи усієї екозони в межах невеликої її ділянки.
В Америці, Європі та Азії такі екодестинації набувають все більшої популярності, і вже є універсальні екологічні мобільні рішення, які можуть встановлюватися в будь-якому лісі чи парку без шкоди для оточуючого середовища. І в разі потреби можуть бути демонтовані в будь-який момент. Це перспективний напрям для сільського та агротуризму. Вважаю, українські фермери скоро почнуть його опановувати, пропонуючи свої ферми для відвідування туристами.
— Керуюча компанія готельно-ресторанними комплексами — відносно нове явище для української індустрії гостинності. Як ви оцінюєте підхід Ribas Hotels Group до розвитку туризму в регіонах?
— Спостерігаю за активністю Артура Лупашка. Мені здається, що його комплексний підхід до розвитку мережі має перспективу в Україні. Індустрія гостинності в нашій країні потребує удосконалення і виконання міжнародних стандартів якості, екологічності, соціальної відповідальності.
Ribas Hotels Group, як мені здається, намагається відповідати високим стандартам, розширюючи свою практику і досвід не тільки в Одесі, але і в інших регіонах країни.
