Заради чого приїде гість: як формується концепція готельного проєкту
Юлія Косенко — CEO Ribas Management
Уявити заповнений готель у суботу нескладно. Значно складніше відповісти, хто приїде сюди у вівторок, що робитиме опівдні та чому обере саме цей об’єкт. Для мене саме з таких запитань починається розмова про концепцію готелю та його інвестиційну привабливість.
Я працюю в готельному бізнесі двадцять років і бачила різні підходи до управління та різну рентабельність об’єктів. Цей досвід переконує мене: ще на етапі задуму потрібно розуміти, як готель житиме щодня.
На панельній дискусії під час Українського інвестиційно-будівельного конгресу 5 листопада в Києві ми обговорювали це з Ігорем Ільчишеном, засновником та CEO ARHA GROUP. Він дивиться на проєкт із позиції девелопера, я – оператора. Наші завдання тісно пов’язані: рішення, ухвалені під час розроблення концепції, згодом визначатимуть можливості команди, яка керуватиме готелем.
Локацію потрібно розглядати разом із концепцією
Я би розглядала локацію та концепцію разом. Природне оточення, доступність і можливості території важливі, але сам краєвид ще не пояснює, хто стане гостем і заради чого приїде.
Іноді саме поява продуманого готелю дає людям привід відвідати місце, де вони раніше не бували. Тоді проєкт починає розвивати локацію. Команді потрібно передбачити, як люди проводитимуть час: де гулятимуть, чим займатимуться, які враження отримають.
Тому для мене сценарна концепція виходить на перше місце. Це точне розуміння того, що робитимуть гості в різні дні та за різних обставин. Ми часто добре уявляємо суботу. Але що відбуватиметься у вівторок о дванадцятій?
Ігор під час дискусії звернув увагу на конкуренцію між проєктами:
«Сьогодні неможливо квадратними метрами чи ліжкомісцями конкурувати. Проєктів дуже багато на ринку, і вони цікаві, і потрібно бути ще цікавішими».
З боку оператора я бачу за цим конкретне завдання: визначити сценарії короткого й тривалого перебування, відпочинку та роботи, поїздок удвох і з родиною. Від відповідей залежать планування, інфраструктура й організація сервісу.
Інфраструктура має відповідати сценаріям перебування
Коли ми обговорюємо ресторан, басейн, SPA чи коворкінг, я насамперед хочу розуміти, для кого створюємо ці простори та як ними користуватимуться.
Наприклад, у міському форматі WOL у Вінниці передбачені короткострокове та тривале проживання, коворкінг і кафе. Ці рішення пов’язані зі способом використання готелю: людина може приїхати на кілька днів або залишитися довше, працювати та проводити частину дня на території.
У курортному комплексі сценарії будуть іншими. Тут важливо зрозуміти, як поєднати приватність із доступом до сервісу, які заняття запропонувати в різну погоду та що наповнюватиме перебування поза піковими днями.
Для мене перелік інфраструктури – лише початок обговорення. Кожен її елемент потребує відповіді: хто ним користуватиметься, коли та яку роль він відіграватиме в роботі комплексу.
Як особливість місця впливає на продукт
Один із прикладів такого пошуку – PÓTAY «Диво хутір», який ARHA GROUP будує в Яблуниці у Карпатах. На території площею 3 га заплановані 64 окремі будинки та 18 готельних номерів. Концепція поєднує приватність котеджного проживання із сервісом та інфраструктурою готелю.
Під час дискусії Ігор пояснив задум комплексу через відчуття, яке команда хоче створити для гостя:
«Концепція – потай від усіх. На хребті, на висоті 970 метрів над рівнем моря. Але класичної інфраструктури там було недостатньо. Ми шукали свою родзинку, і вона знайшлася сама».
Ідея виникла під час візиту його близького друга – народного художника України Володимира Козюка. Вони вже мали досвід спільних мистецьких проєктів, а цього разу художник шукав місце для пленеру.
«Він якраз обирав місце, де провести пленер із художниками. Місце, яке б надихало. І він подивився на PÓTAY і сказав: тут має бути галерея, в горах!» – розповів Ігор.
Так у концепції з’явилася галерея сучасного українського мистецтва, основою якої має стати проєкт «Легенди Карпат». Для команди це стало приводом ще раз осмислити, чим наповнюватиметься перебування гостей.
«Ми потім подивилися на це по-іншому і зрозуміли: PÓTAY – це місце для релаксу, ретриту, перезавантаження. Побути наодинці з природою, в комфорті, з рестораном, зі SPA», – пояснив Ігор.
Для мене як оператора в цій історії важливий зв’язок між загальним задумом і конкретним заняттям. Якщо людина приїжджає за спокійним відпочинком, відвідування галереї може стати природною частиною її дня: можливістю роздивитися роботи, дізнатися більше про культуру регіону чи відвідати зустріч із митцем, якщо така подія передбачена програмою.
Ще один напрям, який команда планує розвивати в комплексі, – практики арттерапії. Під час дискусії Ігор пов’язав цей задум із можливістю емоційного відновлення через творчість. Це доповнює сценарій перебування: гість зможе долучитися до творчого заняття у супроводі фахівця. Формат і зміст занять ще потрібно опрацювати зі спеціалістами та врахувати в майбутній програмі комплексу.
Водночас Ігор окремо наголосив, що рішення створити галерею не стало приводом підвищувати ціну нерухомості:
«Це дійсно практична історія, яка додає цінність. У нас від цього не збільшився чек, не збільшилася вартість квадратного метра».
Цей приклад показує, як може розвиватися сценарна концепція: особливість місця підказує ідею, а команда визначає, як вона доповнюватиме досвід гостя. Далі починається операційна робота. Коли галерея буде відкрита? Хто знайомитиме відвідувачів із роботами? Як плануватимуть виставки та зустрічі? Від цих рішень залежатиме, яке місце мистецтво посяде в повсякденному житті комплексу.
До формування операційної моделі залучена Ribas Hotels Group. У межах співпраці наша команда відповідатиме за стандарти сервісу та гостьовий досвід. Моє завдання як оператора – допомогти перевести задум у конкретні процеси, які команда зможе підтримувати щодня.
Оператор потрібен ще на етапі ухвалення рішень
Я переконана, що операційну експертизу варто залучати тоді, коли ключові рішення ще можна змінити. Це дає девелоперу можливість перевірити припущення про попит, формат проживання та потребу в певній інфраструктурі.
Ігор навів приклад нашої співпраці над проєктом у Вінниці:
«Коли ми приймали рішення по Вінниці, Ribas давав нам абсолютно чіткі статистичні дані – по туристичному потоку, по вартості ночі в готелях. Наше рішення про те, що ми йдемо в цей проєкт, спиралося на конкретні цифри, на зібрану аналітику, на їхній досвід».
Для мене це важлива частина партнерства: допомогти оцінити задум через дані та досвід роботи з гостями.
Операційна експертиза потрібна й надалі. Навіть ретельно розроблену концепцію доведеться щодня втілювати через роботу команди, обслуговування інфраструктури та організацію сервісу. Саме тому я вважаю зростання професійності управління одним із ключових напрямів розвитку готельного бізнесу.
Реалізація має відповідати обіцянкам
Під час дискусії Ігор окремо наголосив на питаннях, які передують оцінці самої концепції: юридичних підставах користування землею, дозвільній документації та якості будівництва.
Його формулювання було простим: «Реалізація має відповідати заявленому».
Попередні об’єкти девелопера, стан будівельного майданчика та відповідність виконаних робіт запланованим рішенням допомагають предметніше оцінити його підхід. Юридичні й технічні питання потребують відповідної фахової експертизи.
Зі свого боку я додаю до цього професійність управління. Для оператора якість реалізації визначає, наскільки повно команда зможе втілити концепцію та забезпечити очікуваний сервіс.
Виразна ідея й емоційна привабливість місця мають значення. Водночас я б оцінювала їх разом із якістю будівництва, обґрунтованістю операційної моделі та спроможністю команди.
Для мене готельний девелопмент починається з узгодження потреб гостя, можливостей конкретного місця та здатності реалізувати задум. Запитання про вівторок опівдні допомагає перевірити цей зв’язок. Коли ми можемо відповісти на нього предметно, стає зрозуміліше, які простори потрібні готелю, як організувати сервіс і чим наповнити перебування гостя.
Про авторку
Юлія Косенко — CEO Ribas Management, співзасновниця Ribas Hotels Academy. Має 20-річний досвід у готельному бізнесі та операційному управлінні. Працює з готельними проєктами на всіх етапах життєвого циклу: від формування концепції та підготовки до відкриття до побудови стабільної й прибуткової операційної моделі.
Спеціалізується на системному управлінні готелями, розвитку команд, підвищенні ефективності операційних процесів і забезпеченні стабільної якості сервісу. Також займається розвитком готельної освіти та підготовкою управлінців і команд для HoReCa.
